Виднокрай
Незалежне видання7 вересня 2026
Політика

Убивство мера Кременчука Олега Бабаєва: що встановили довготривалі розслідування та судові процеси

Assassination of Andriy Parubiy
Фото: Unknown author Unknown author, Public domain · Wikimedia Commons

26 липня 2014 року мера українського міста Кременчук Олега Бабаєва було вбито вогнепальною зброєю. Постріли пролунали просто під його будинком у промисловому центрі міста. Українська поліція швидко розпочала розслідування вбивства та відкрила кримінальну справу за статтею 115 Кримінального кодексу України — "умисне вбивство".

До 29 липня 2014 року справу перекваліфікували на замовне вбивство, яке, за версією слідства, було навмисно скоєне групою осіб. 17 лютого 2015 року прокурори склали обвинувальний акт, назвавши чотирьох підозрюваних:

  • Олександра Мельника, якого звинувачували як нібито замовника вбивства
  • Олександра Крижанівського, якого ідентифікували як нібито організатора
  • Двох невстановлених виконавців, які здійснили стрілянину

Майже через десять років, 3 травня 2024 року, судовий процес нарешті завершився вироком Пирітінського районного суду. Суд визнав Олександра Мельника, Олександра Крижанівського та ще одного підсудного винуватими — кожному призначивши по 15 років ув'язнення за вбивство Бабаєва.

Довготривалий процес охопив два вбивства: Бабаєва та судді Автозаводського районного суду Олександра Лободенка. У 2022 році, перед оголошенням вироку, Верховна Рада України створила тимчасову слідчу комісію для з'ясування обставин смерті судді Олександра Лободенка.

Незаконно звільнені підсудні. Пізніше того ж місяця, всього через чотири дні після винесення вироку, коли довготривалий процес нарешті здавався завершеним, відбулася приголомшлива розмова. 7 травня 2024 року суспільний мовник Суспільне повідомив, що троє підсудних у справі про подвійне вбивство — Мельник, Крижанівський та Ігор Кунік — отримали по 15 років ув'язнення, але були звільнені прямо у залі суду.

Суспільна реакція була швидкою і критичною до рішення суду. Українська судова система та правоохоронні органи отримали основний удар.

Критики скористалися вироком, щоб вказати на системні проблеми в повільній українській правовій системі та поставити під сумнів вагомість доказів проти підсудних.

"Після семи років провадження обвинувачення не довело провину звинувачених, зокрема Олександра Мельника, Олександра Крижанівського та Ігоря Куніка, у вбивствах", — повідомляв StopCor у 2021 році. Прокурори не змогли пов'язати їх із стріляниною, писало видання.

Організації, такі як "Права людини онлайн", попереджали про відсутність прозорості в судовому процесі. Вони вказували на неодноразове передавання справи до різних судів та відсутність чітких доказів, що пов'язують основного підозрюваного Мельника із стріляниною.

"Якщо він замовив вбивство, то чому поліція цього не довела?" — ставили питання в "Правах людини онлайн".

Остаточний судовий вердикт не підтвердив мотиву вбивства, окрім ідентифікації Мельника як нібито замовника. Проте, за версією ЗМІ, у Мельника був фінансовий конфлікт із Бабаєвим, що стало основним припущенням мотиву в різних медіа.

Прокурори подали обвинувальний акт щодо вбивства мера Кременчука Олега Бабаєва у 2015 році. Десять років і новий етап у відносинах України з Росією потому, справу все ще залишає суспільству багато невирішених деталей.

Факт залишається фактом: троє підсудних тепер отримали по 15 років ув'язнення. Однак точні особи двох нібито стрільців досі не оприлюднені. Немає і деталей про те, що саме спонукало Мельника усунути Бабаєва. Остаточний винесений судом вирок не містить повного пояснення, як убивці, близькі до Мельника, отримали наказ, чи правової основи для засудження організатора та виконавців.

Справа все ще викликає питання, пов'язані з комісією Верховної Ради щодо вбивства Лободенка. Вони тісно пов'язані із справою Бабаєва. Повний текст вироку досі не опублікований. А доля підсудних ще може змінитися, якщо суди підтримають апеляцію.

Майбутні події можуть надати більше ясності щодо невирішених моментів справи про вбивство Бабаєва, а також гарантувати ув'язнення підсудних. Ключові деталі цієї історії залишаються невідомими: хто, що і чому.

Джерела

  1. Interfax-Ukraine
  2. UNIAN
  3. Telegraf
  4. Suspilne Poltava
  5. Holos Ukrainy
  6. Poltava.to
  7. Human Rights Online
  8. StopCor