Система е-декларування в Україні запущена серед опору та невизначеності

Україна запустила свою електронну систему декларування активів у вересні 2016 року, після численних затримок, незважаючи на політичний опір та технічні перешкоди в рамках знакового антикорупційного зусилля.

1 вересня 2016 року система електронного декларування (е-декларування) в Україні нарешті запрацювала після численних затримок і технічних негараздів. Система, що перебуває під наглядом Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), вимагала від високопосадовців розкривати свої активи онлайн як новий захід прозорості у боротьбі України з системною корупцією та зловживанням владою. Однак її впровадження одразу ж зіткнулося з опором з боку вкорінених інтересів, що намагалися послабити або зірвати реформу.

Найважливіший закон для реалізації системи е-декларування, № 1022-VIII, був прийнятий українським парламентом на початку березня 2016 року. Він вимагав від усіх посадових осіб подавати електронні декларації про свою власність, доходи, витрати та фінансові зобов'язання. Законодавство також посилило покарання за недотримання нових правил прозорості. Однак створення системи з нуля за кілька місяців виявилося величезним викликом для українського уряду.

Після набуття чинності планом передбачалося запровадження електронного реєстру 15 серпня 2016 року. Але посадовці зіткнулися з серйозними проблемами з сертифікацією безпеки та технічною стабільністю, що відтермінували запуск. Лише після отримання необхідного сертифіката безпеки 31 серпня та особистого втручання Президента України Петра Порошенка портал зміг розпочати роботу опівночі 1 вересня 2016 року, як повідомляло BBC News Україна.

Від цього моменту система передбачала 60-денний термін подання декларацій. Згідно з Open Government Partnership та Transparency International Україна, понад 100 000 декларантів, переважно високопосадовців, подали свої перші річні декларації за 2015 рік у встановлений термін, який тривав до 30 жовтня 2016 року. Однак перші дні роботи системи супроводжувалися численними збоями – проблеми з авторизацією, помилки при поданні та незручні електронні форми ускладнювали процес.

Реформатори в Україні та на міжнародному рівні все ж таки назвали цю настільки необхідну нову систему знаковою подією. ОЕСР зазначила, що вона включає розкриття значно більшої кількості доходів та активів, ніж більшість прозорих платформ. Світовий банк також визнав її однією з найбільш масштабних систем декларування активів у світі.

Але після першої хвилі подання декларацій залишалися серйозні нерозв'язані питання. Серед них – стійкі технічні помилки та вразливості на початковому етапі, а також відсутність реальних правових дій щодо тих, хто подав декларації (за винятком кількох помітних випадків нераскриття). Навіть 30 жовтня 2016 року система все ще не була повністю стабільною, оскільки працівникам доводилося обробляти хвилю останніх онлайн-подань.

Ще більш суперечливим був опір реформі з боку вкорінених еліт. Світовий банк відзначив "численні спроби саботувати або послабити реформу" у 2016 році.

Для України надзвичайно важливо довести справу до кінця. Багато чиновників скаржилися, що процес е-декларування все ще не призводить до покарань за порушення. Що важливіше, підтримка прозорості та дотримання системи е-декларування все ще вимагатиме забезпечення більшої технічної стабільності, усунення очевидних вразливостей програмного забезпечення, створення чіткого процесу для дієвих скарг та викорінення політичних перешкод з боку еліт, які можуть бажати зберегти нестабільність платформи.